Історія месенджерів

Таємниці індіанців та монтажників

Уявіть Колумбію кілька століть тому: трубки миру, вігвами, таємні мови природи і, звичайно ж, індіанці. Так ось, ці самі хлопці були першими, хто обзавівся сумками. прототипами сучасних месенджерів: шили їх із рослинних ниток або ж зі шматочків шкіри, з'єднаних між собою. Назву ж сумки мали смішну – прозвали їх мочилою. 

«Блідолиці, мабуть, підглянули ідею аксесуара. І кур'єри PonyExpress стали користуватися схожими сумками, чіпляючи їх на сідла своїх робочих коней.

Прийшли 1940-ті роки. І в місті Нью-Йорк маленька фірма DeMartini запустила виробництво сумок для монтажників, які шилися з бавовни і були дуже зручні для того, щоб діставати інструменти на великій висоті.

Вам лист!

До 60-х років XX століття сумки від Френка Мартіні почали використовувати не тільки монтажники, а й велокур'єри Нью-Йорка. Ганчіркові сумки з обов'язковою кишенькою для чеків просто забарвлювали в корпоративні кольори і роздавали працівникам. До речі, саме завдяки цьому факту такий вид сумок і отримав назву "месенджер": велокур'єр у перекладі bicycle messenger.

Ну а приходу цих зручних сумок у маси посприяв дизайнер Джон Пітерс з того ж славного міста Нью-Йорк, який замінив простеньку бавовну яскравим і міцним нейлоном і додав пряжки делринів. Незабаром майже кожен мешканець міста, що не спить, обзавівся таким аксесуаром.

Додамо, що всесвітньо відома компанія Crumpler також починалася з месенджерів, які в 90-х роках почав шити двадцятирічний студент з Австралії.

Сьогодні історія сумок-месенджерів продовжується.

З'явившись із рослинних ниток, вони бувають як із штучних тканин, так і з натуральної шкіри. Вони не мнуть документи, вони залишають руки вільними і роблять свого власника стильним любителем комфорту.

Все це – сумки-месенджери, які неможливо не любити!